Європейський Союз наближається до ухвалення чергового пакету санкцій – вже 18-го з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад три роки тому. Але залишаються ще два невирішені питання. По-перше – стеля цін на російську нафту. Це положення досі залишається в проєкті, з яким ознайомилося Радіо Свобода, але невідомо, чи збережеться воно в остаточній версії. По-друге, вето Словаччини з питання, яке хоча й пов’язане із санкціями, формально не входить у документ.
Коли Єврокомісія представила проєкт санкцій у червні, то головною пропозицією було знизити стелю цін на російську нафту з нинішніх $60 за барель до $45. Оскільки ця політика координується в межах Групи семи (G7), ЄС намагався отримати схвалення інших країн G7, зокрема США, під час саміту в Канаді минулого місяця.
Проте переконати Вашингтон не вдалося, особливо після зростання цін на нафту через удари Ізраїлю та США по Ірану. Попри це, у Брюсселі розглядають можливість просувати ідею самостійно, адже стеля цін на нафту спочатку була способом обійти заборону ЄС на надання транспортних послуг для перевезення російської нафти.
Учасники саміту ЄС, 26 червня 2025 року
У неофіційних обговореннях у Брюсселі європейські чиновники зазначили, що Кіпр, Греція і Мальта – країни з розвиненими морськими транспортними секторами — виступають проти зниження цінової стелі. Втім, очікується, що Кіпр і Греція можуть пом’якшити свою позицію, особливо якщо Велика Британія – ще один важливий гравець на ринку морського страхування – підтримає Брюссель.
Дипломати вважають, що США також можуть приєднатися до ініціативи, якщо Брюссель і Лондон діятимуть узгоджено.
Основним опонентом наразі залишається Мальта, хоча існує надія, що Валлетта погодиться на знижену стелю – можливо, не до $45, але нижче за поточні $60.
Валлетта, столиця Мальти
Вето Словаччини
Братислава пов’язує свою згоду на новий пакет санкцій з переглядом окремої ініціативи Єврокомісії – плану поетапної відмови від російських енергоносіїв до кінця 2027 року.
Цю пропозицію, що отримала назву RePowerEU («Відновлення енергетичної незалежності ЄС»), було представлено у травні, і вона викликала невдоволення як у Словаччині, так і в Угорщині, яка, за неофіційними даними, підтримує сусідів.
І це не дивно.
З 2022 року ЄС вже обмежив імпорт російських енергоносіїв через санкції – наприклад, заборонивши більшість поставок вугілля та нафти. Але санкції вимагають одностайної згоди всіх 27 країн-членів, і Словаччина з Угорщиною вже блокували жорсткіші енергетичні обмеження, які пропонував Брюссель.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) та прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час офіційної церемонії зустрічі 28 квітня 2025 року в Братиславі, Словаччина
Тож тепер Єврокомісія хоче діяти в обхід цих вето – через внутрішні правила ЄС і механізми кваліфікованої більшості (55% країн, що представляють 65% населення).
Основною пропозицією стане юридична заборона укладення нових контрактів на постачання російського газу, включно з короткостроковими («спотовими» ) контрактами на постачання скрапленого газу (LNG), до кінця 2025 року. Для довгострокових контрактів передбачено поступове припинення до кінця 2027 року.
Імпорт російського газу в ЄС знизився з 45% у 2021 році до 19% у 2024-му, і очікується, що у 2025-му він становитиме 13% – після припинення транзиту через Україну на початку року. Однак ЄС опинився у незручному становищі, коли стало відомо, що імпорт російського LNG (скрапленого природного газу) зріс у 2024 році на 12% порівняно з 2023.
Щодо нафти, ситуація менш критична, але чутлива політично та географічно.
Сьогодні російська нафта становить лише 3% імпорту ЄС, порівняно з 27% у 2022 році – завдяки санкціям, які заборонили імпорт морським шляхом.
Проте для країн Центральної Європи, що не мають виходу до моря, зроблено винятки. Чехія вже відмовилася від цього імпорту, але Угорщина і Словаччина досі отримують до 80% нафти з Росії.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо
Єврокомісія вимагає, щоб ці поставки припинилися до кінця 2027 року. Від Будапешта і Братислави очікують план дій: як саме вони це реалізують, які альтернативи розглядають і які чинні контракти з Москвою в них є. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив на саміті ЄС 26 червня, що не підтримає санкційний пакет без додаткових роз’яснень щодо переорієнтації енергетики ЄС в рамках RePowerEU. За словами дипломатів, знайомих із ситуацією, Братислава не наполягає на винятках, а хоче юридичної ясності щодо можливих претензій «Газпрому» за вже укладеними контрактами.
Минулого тижня представники Єврокомісії відвідали Братиславу, де зустрілися з урядовцями та енергетичними компаніями. Дипломати зазначили, що зустрічі «пройшли добре», але Фіцо досі не готовий погодитися на пакет санкцій. Під час зустрічі послів ЄС у Брюсселі 4 липня прозвучало, що пакет ще «не дозрів» для ухвалення.
У пресрелізі словацького Мінекономіки після візиту Єврокомісії також йшлося, що потрібні додаткові перемовини. Міністерка економіки Дениса Сакова заявила: «Ми готові й надалі продовжувати експертні обговорення з залученням усіх зацікавлених сторін».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Демонстрація підтримки, але жодних дій: розчарування України в Брюсселі та Гаазі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Данія починає головування в Раді ЄС у «вирішальний момент». Чого очікувати Україні? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: МЗС викликало посла Угорщини через «чергові недружні заяви» Будапешта